облишати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
облишити — див. облишати … Український тлумачний словник
розминатися — I а/юся, а/єшся, недок., розім я/тися, зімну/ся, зі/мне/шся, док. 1) Ставати м яким, перетворюватись у м яку масу при розтиранні; роздрібнюватися, розтиратися. 2) розм. За допомогою рухів позбуватися відчуття втоми, скованості, оніміння суглобів… … Український тлумачний словник
усуватися — I а/юся, а/єшся, недок., усу/нутися, нуся, нешся, док. 1) від чого.Облишати виконання чогось, якісь справи, обов язки і т. ін. 2) діал. Сходити, зникати. 3) тільки недок. Пас. до усувати I. II див. всуватися … Український тлумачний словник
залишати — I = залишити 1) (вирушаючи звідкись / кудись, не брати з собою кого / що н.), лишати, лишити, полишати, полишити, покидати, покинути, кидати, кинути 2) (віддавати, передавати в чиєсь користування, у спадщину тощо), лишати, лишити, полишати,… … Словник синонімів української мови
припиняти — I = припинити 1) (зупиняти рух, дію, розвиток кого / чого н., зазв. на якийсь час), порушувати, порушити, переривати, перервати, перебивати, перебити 2) (що, з інфін. якусь роботу, діяльність тощо), переставати, перестати, покидати, покинути,… … Словник синонімів української мови
шмарити — шмарю, риш, (шмаряти), Ол. Кидати; покидати, покинути, облишати, облишити. Шмар то на землю, най то фрас возме! … Словник лемківскої говірки
